Найраніший відомий текст — першодрук у «Кобзарі» 1840. З нього твір з деякими орфографічними змінами й без посвяти В. І. Штернбергові передруковано в «Чигиринському Кобзарі і Гайдамаках» 1844. Того ж року з «Кобзаря» 1840 Я. П. де Бальмен переписав вірш (польською транслітерацією) до ілюстрованої ним та М. С. Башиловим рукописної збірки «Wirszy T. Szewczenka» (ІЛ, ф. 1, № 79, с. 81 — 86). Твір набув поширення і в інших рукописних списках з «Кобзаря» 1840: І. М. Лазаревського кінця 50-х років (ІЛ, ф. 1, № 68, с. 14 — 15), у «Кобзарі» 1861, що належав І. П. Левченку (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 103 — 108), у «Кобзарі» середини XIX ст. (ІЛ, ф. 1, № 83, с. 39 — 42), у збірці поезій невідомою рукою з архіву О. І. Маркевича (ІЛ, ф. 1, № 57, арк. 10 — 12) та ін. Після повернення із заслання, готуючи нове видання творів, поет у рукопису «Поезія Т. Шевченка. Том первий» (арк. 15 — 16) створив нову обробку тексту твору: вніс виправлення в рядки 3, 20, 33, 36, назву «Іван /629/ Підкова» виправив на «Виправа на Цариград». Зберігся лише уривок цього автографа — рядки 1 — 38 (знаходиться у Музеї-Архіві УВАН у США). Оскільки Головне управління цензури 25 липня 1859 р. не схвалило рукопису «Поезія Т. Шевченка. Том первий», а дало згоду лише на видання раніше друкованих поезій Шевченка, новий варіант вірша «Іван Підкова» не ввійшов до «Кобзаря» 1860. Оригіналом для складання вірша в «Кобзарі» 1860 послужили аркуші розшитого між 28 листопада та 5 грудня 1859 р. рукопису «Поезія Т. Шевченка. Том первий», виправлені Д. С. Каменецьким, який в основному узгодив рукописний текст із дозволеним до видання друкованим текстом «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків» 1844. Від тексту «Кобзаря» 1860 походять списки: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 86 — 90); у рукописному «Кобзарі» 1866 (ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 110 — 111).